Результати пошуку слова: Тулячись

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Posted on by / 0 Comment

настав кінець світу: вогонь пожирав будівлі, лементували діти, тулячись до мертвого батька, металася збожеволіла корова, що вискочила з полум'я, поки її не пристрелив котрийсь з енкаведистів… … так, торкнулася Соломина й скрикнула, тулячись до бабиних грудей. … Вона слухала розповідь мовчки, тулячись до мого плеча.

Олекса Кобець – Записки полоненого

Posted on by / 0 Comment

Перед Августовом наші роти змінили якусь натомлену й добре поскубану військову частину з сибіряків, а команда зв'язку, тулячись коло штабу, оселилась за пригорбком у подвір'ї закинутого, колись дбайливими господарями, хутора, вже досить понівеченого попередніми постояльцями.

ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє

Posted on by / 0 Comment

Дорогою ішли солдати, і ваговози, і мули, що тягли гірські гармати, і коли ми теж почали спускатися, тулячись біля самого краю, я побачив унизу річку, понад берегом – рейки та шпали залізниці, далі – старий міст, що ним залізнична колія ішла на той бік, а там, за річкою, –

ПЕТРОВ Всеволод – Спомини з часів української революції

Posted on by / 0 Comment

Кулі густо летять, як з боку Бибіківського Бульвару і з-за плота в садку, що належить до будинку Секретаріяту, так і з боку Прорізної, назустріч від Секретаріату гусаком тягнеться, тулячись до будинку, що в бік Прорізної, невеличкий відділ ріжноманітно вдягнених і озброєних людей.

НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки

Posted on by / 0 Comment

Тулячись спинами до самих бур’янiв, ми боком проходимо повз дiда i, як тiльки минаємо його, щодуху бiжимо. … Гребенючка якраз минала її, тулячись до тину, обережненько, щоб не забруднити плаття, ступаючи по краю баюри.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Неложними устами

Posted on by / 0 Comment

Попід липами, що вже шелестіли весняним листям, тулячись попід глухими дерев’яними парканами, вгадуючи протоптану в піску стежечку через темний сільський майдан, обставлений казенними будівлями, щулячись од дерев’яного звуку сторожового калатайла і розпачливих викриків сича десь у поблизькому лісі за Немильною.