Результати пошуку слова: Тягло
МИРНИЙ Панас – Повiя
Уперше зроду вона звiдала такий рiзучий, такий тяжкий жаль по матерi, її тягло, рвало туди, до неї, до своєї рiдненької жалiбницi, до своєї єдиної порадницi… Все б вона дала, що тiльки має, аби бути тепер коло неї, коло своєї ненi старої… Що ж дасть вона? … Прiську наче за поли тягло пiти довiдатися.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному
слова різко рвалися йому з горла, і так тяглося доти, доки не відчував: знову у цій темені сам, і ніхто йому не підспівує. … Так тяглося кілька років, помер за цей час не один брат, і гадав він, що посудина до половини заповнилася сльозами. … тяглося так з дня у день, не мав-бо інакших думок та інакшого болю.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари
I пiсля того часто її тягло до залiзних граток. … Туди тягло й поривало їх очi й їх думи. … Молодого хлопця так i тягло у той горiдчик до молодої панни. … Радюк слухав, а його очi все тягло туди, де жартував Кованько, дуже радий, що Радюк попався Дашковичевi. … Але це тяглось недовго… Незабаром настав iнший i гiрший час.
Григір ТЮТЮННИК – Вир
В полі стояла тиша, з улоговин тягло нічною росяною мрякою, гарба зачіпалася за кущі, і Тимка оббризкувало холодним свіжим дощиком, так ию навіть на губах осідав прісний смак роеи. … Стежка вела горбом, пісками, а Орисю тягло до яру, і вона повернула туди тільки того, щоб проїхати мимо садиби Вихорів.