Тямка

тя́мка – іменник жіночого роду (тяма) відмінок однина множина називний тя́мка тямки́ родовий тя́мки тямо́к давальний тя́мці тямка́м знахідний тя́мку тямки́ орудний тя́мкою тямка́ми місцевий на/у тя́мці на/у тямка́х кличний тя́мко* тямки́*

Тямкий

називний тямки́й тямка́ тямке́ тямкі́ родовий тямко́го тямко́ї тямко́го тямки́х давальний тямко́му тямкі́й тямко́му тямки́м знахідний тямки́й, тямко́го тямку́ тямке́ тямкі́, тямки́х орудний тямки́м тямко́ю тямки́м тямки́ми місцевий на/у тямко́му, тямкі́м на/у тямкі́й на/у тямко́му, тямкі́м на/у тямки́х

Улас Самчук – Волинь

Фiлософуючи з Тондою, звичайно, й забув геть про все на свiтi, крiм таких цiкавих для нього речей, якими заповнена його тямка.