Чому уламри у відчаї почали тікати, чому захрустіли їхні кості, чому розпорото їхні животи, чому передсмертний зойк линув з їхніх грудей, в той час як ворог захопив їхній табір і руйнував священні Вогні? Здатність бачити в темряві дозволяла втікачам добре роздивитися постаті й обличчя лемура й уламра.
З одного боку ніби лилася гаряча кров і стікала по тілі червоними патьоками, ще й покрапала хрест до самого низу. Ми ледве повтікали й спаслись од смерті, – Втікачі поляки попримощувались по садках, до повітках. Здавалось, що увесь Збараж неначе збирався кудись тікати або ждав нападу ворогів.
Надосінь козаки не витримали голоду і стали тікати та шукати собі заробітків. Більш рухливі козаки, не обтяжені ще хатами та сім’ями, зараз же почали тікати на Дунай, як згадує пісня: Ой, ходімо, пани-брати, Царицю просити: А чи не дасть же нам Хоч віку дожити. Незадоволені — почали тікати.
Тік – власна назва (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Тік родовий То́ку давальний То́ку, То́кові знахідний Тік орудний То́ком місцевий на/у То́ку кличний То́ку*