Результати пошуку слова: Хвалити

35 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Тим разом я буду хвалити Господа! 35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасіння нашого, і збери нас, і нас урятуй від народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою! 6 Бож у смерті нема пам’ятання про Тебе, у шеолі ж хто буде хвалити Тебе?

Ти оселишся між ними, і будуть хвалитися Тобою ті, що люблять ім’я Твоє. ^3 Буду веселитися й хвалитися Тобою, буду співати імені Твоєму, Всевишній. ^23 Я ж сповіщатиму ім’я Твоє браттям моїм, посеред церкви вірних у піснях хвалитиму Тебе. ^3 Господом буде хвалитися душа моя; нехай почують вірні і звеселяться.

37 А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили, 38 кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім’я! 16 Бо коли я звіщаю Євангелію, то нема чим хвалитись мені, це бо повинність моя.

Я, хвалити Бога, живу вдома, а ви, Карле Осиповичу, в чужій країні, тож не повинні ви забувати, що в нас сьогодні велике свято, а в нашій парафії ще й храм. Хвалити Бога, що баси не довго барилися в корчмі. Я страх боялася: порон маленький, а бричка ж наша — хвалити Бога!

А як почало на світ благословлятися, устали вони – хотіла господиня, щоб ніхто про теє не дізнався; дала йому сяку-таку одежинку, набила гамана грішми і, попрохавши його нікому про те не хвалитися та розказавши, куцою йти, щоб слугу розшукати, випустила його через ті самі двері, що він увійшов.

— Хвалити бога, живі, — Таке поліпшення пані Рухля приписувала своїй хитрій політиці й своєму знахарству, і це тішило її самолюбство й вельми радувало, бо вона могла тепер похвалитися перед братом. Хвалити бога, хоч ти вернувся! Хвалити бога, доїхали. — Хвалити бога, що й те є.

Так і не вийшов похвалитися обновою. чого там хвалитися, — покосився Дмитро: він завжди ніяковів, коли його починали хвалити. — Вибір твій, хвалити не хочу, ой, важний, хороший вибір. Не буду хвалити тебе, а такої гречки ні в кого нема. і знову який раз почав хвалитись своїми удачами.

– Та мене ж, мамо, хвалити бога, ніхто не об’їхав білим конем,– сказала дочка, – Прокопович був радий, що є перед ким похвалитись образами, її таки потяг Харитона до церкви. В нас усього, хвалити бога, доволі.  Хвалити бога, цього року в нас гуси добре велись,– піддержав отець Харитін,– та й поросят виплодилось дуже багато.