Результати пошуку слова: Хвалити

– Хвалити бога, що я не сплутався з тими англійками. – Так само беруть мене на глузи.- Голос у нього теж був стомлений.- Хвалити бога, всі здорові. Ти такий милий, і тобі ні до чого хвалитися. Не треба хвалитися. – Мені, хвалити бога, капралом бути не доведеться, – – Хвалити бога, що я не твоя родичка.

Хвалити бога, проклятущі моралісти не все це змогли підкорити собі. – Хвалити бога, позбулися цієї лайби. Але, хвалити бога, його лайки в боксі не почули. Хвалити бога, великого безладу в кімнаті не було. Хвалити бога! Хвалити бога, нічого не було помітно… А мені не хотілося хвалитися цим перед ними, я ж уже не гімназист!

Жили-пробували у старій оселі хоч не вельми пишно, Та хвалити Бога і Святу Покрову 3 що було затишно. VII «Яка ж тогді се буде в тебе віра, Щоб, як на падло, на людей дивитись І, переваживши німого звіра, Своїм запеклим варварством хвалитись? І хвалитимуть вовіки Всі земні язики І стікаються від Тебе Благодатні ріки».

Хвалити Бога, що це не ракетний полк. У нас, хвалити Бога, не електричка Київ-Фастів. Але, пом’яніть моє слово, за такого варіанту вже через півгодини діточки з цього будинку будуть радісно хвалитися на сусідніх вулицях: – –  Кому шкода, а кому – хвалити Бога! Про нього багато хто чув, але, хвалити Бога, мало хто там відлежувався.

— Ще день перебули, хвалити бога. — Хвалитись будете потім. — Чимало розвелося в нас віршомазів, котрим нічого не варто сьогодні хвалити одних, назавтра — дру гих. До того ж зроблено мною дуже й дуже мало, щоби хвалитися. Таж, хвалити бога, видите, кілько маємо легінів, — Знайшов чим хвалитися: уряд збавив ціну на горілку!

Живемо потрошку, хвалити Бога.  – А що вже за своїх синів, то, їй-богу, гріх буде не хвалити їх. Хвалити Бога, буде до кого прихилиться.  – І годі тобі хвалитись дітьми.  Люди розтали, як віск, і почали хвалити жида.

Так він і давай усе хвалити. Я їм усе тлумачив, а вони не переставали хвалити, що як те все виразно зроблено! Матінка не знаходили слів хвалити мене і загодовували ласощами. Се скоро помогло; матінка чхнули тричі й підвелися самі, як ніде нічого, й взялися знову за своє – голосити… Ну як же не хвалити старовини?

Та ще пiдожди хвалитися… що ще посередник скаже". – Прiська на другий день раненько пiшла похвалитися Карповi своєю пригодою. Грицько почав розказувати, як вiн у мiстi побачив Ззгнибiду, як з ним таки добре пiдпили i почали хвалитися своїми вдачами i невдачами. –  Ще й хвалити бога, що Христi так лучилося, –

Вони таки люблять похвалитися, але це в них дар від природи, і гріх ставати йому опір… Чекай! Так, хочеться, але я завжди переборюю це жадання, коли згадаю, як багато є людей привабливих зовні, але яким нічим похвалитися внутрішньо. – Я ще ніколи не бився, і тому не буду хвалитись.

Не хвалитимуся марно, тільки правду я повім: Він на мене вже чекає, я ж – в паланні вогневім, Бо в біді шаленця-брата не покине побратим. Будь проклятий, хто тебе у кожнім слові Не хвалитиме,- про тебе не забути юнакові! ЯК ФАТЬМА ПРИВЕЛА НЕСТАН-ДАРЕДЖАН ДО СЕБЕ Й ОПОВІЛА ПРО НЕЇ УСЕНОВІ Повела я сонцелику – як іще її хвалити?