| хвали́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | хвали́тися, хвали́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | хвалі́мося, хвалі́мось, хвалі́мся | |
| 2 особа | хвали́ся, хвали́сь | хвалі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хвали́тимуся, хвали́тимусь | хвали́тимемося, хвали́тимемось, хвали́тимемся |
| 2 особа | хвали́тимешся | хвали́тиметеся, хвали́тиметесь |
| 3 особа | хвали́тиметься | хвали́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хвалю́ся, хвалю́сь | хва́лимося, хва́лимось, хва́лимся |
| 2 особа | хва́лишся | хва́литеся, хва́литесь |
| 3 особа | хва́литься | хва́ляться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| хва́лячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | хвали́вся, хвали́всь | хвали́лися, хвали́лись |
| жін. р. | хвали́лася, хвали́лась | |
| сер. р. | хвали́лося, хвали́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| хвали́вшись | ||