Результати пошуку слова: Цинічно
Володимир Винниченко – Сонячна машина
Безвуха, оголена голова місяця з прова леним носм лукаво й цинічно посміхається із срібно-блакитної височини: не одну цікаву річ вона бачила звідти за своє довжелезне здільйонновікове життя. … Пальми тоскно журяться в кутках тераси, і голова місяця з проваленим носом цинічно посміхається з їхньої журби.
Галина Тарасюк – МИТАР ПЕЧЕР ГОСПОДНІХ
Респектний дядя з приймальної комісії з цинічною одвертістю сказаві: — … І коли нав'язливі ніжності ставали нестерпними його виснаженому лібідо, Мирон в розпал любовного терору питав цинічно: — … Кожне слово резонувало в його випаленому цинічною суєтою мозку, і діткалося його маловірного розчарованого серця.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ
— Я не розумів його цинічної одвертості. … Ні, тепер його чорноброве вусате обличчя не маскувалося байдужою добродушністю чи навіть пригашеною цинічною посмішкою: очі блимали в глибоких синіх ямах білим невидющим вогнем, а зуби вилізли хижо з-під вусів. … — Я, правду кажучи, був приголомшений його цинічною одвертістю.