Результати пошуку слова: Цить

Цитьте всі, нехай вона межи нас впосліднє добре пересниться. … Цитьте… цитьте… спіть… Мавра… спить… цитьте… спіть…» Утихло… Спали. … — Цить, цить, Мавро! … — Цить, цить, — … а йшла з одною жінкою (ніколи не могла перемогти себе про Мавру заговорити)… Цить, — … — Цить вже, Мавро, цить, —

Цить, старий. … — Цить, стара, не страми серед людей. … — Цить, старий. … Входила Марійка з дійницею, здіймала цідилок з стіни, і тоненькі струмки молока співали червоним глекам: цить–цитьте, цить–цитьте. … — Цитьте, баби, дайте поговорити з людьми. … — Цитьте ви, сороки! … — Цить! … — Цить, стара.

цить – вигук незмінювана словникова одиниця

–  Цить! … –  Та цитьте, не регочiть… ще батюшка у церквi почує, – … –  Та цитьте! … –  Та цитьте! … цитьте! … I от тепер… на тобi, та цить! … –  А цить… – … –  Та цить! … –  Чого цить? … –  Цить… Бач, матуся журяться, – … А тут на тобi та цить!.. … –  Цить! … –  Цить! …  Цить! … –  Чого там цить? … I так менi життя немає через неї, а тут ще – на та цить!

— Цить, цить, Якиме! … — Цить, цить, моє серденько! … Цить, моя пташечко, я тобі мізючка дам! … Цить, цить, моє серденько! … Цить!.. … — Цить!.. … Цить! … Та нехай собі й заходив, тілько ти цить, — … — Цить ти, поки я не розсердився!

–  Цить!  … –  Цить!  …  Цить!  …  Цить уже – « …  Цить!.. … На Собакевича: «Цить!» – … На корову Контрибуцiю: «Цить!» – … На зозулястого пiвня: «Цить!» – … Неспроможний стриматися, я закричав: «Цитьте! …  Цить!  … –  Та цить!  … –  Цить! …  Та цитьте, мамо! … –  Та цить! … –  Та цитьте ж бо!