НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари
Часом увечерi всi сидiли тихо, читали або писали, а Воздвиженський починав гулять по хатi, стукотiв на ходi ногами. … Чи траплялись чиї iменини, всi студенти збирались в найбiльший номер i випивали часом на могоричi вiдро горiлки, заїдаючи хлiбом з сiллю та ковбасами. … Але часом, як кажуть, неначе хто чоловiка обiйде або обворожить.