Результати пошуку слова: Чиновник

Образ чиновника місцевого управління Російської імперії другої половини ХІХ ст. Образ чиновника местного управления Российской империи второй половины ХIХ века (по материалам «Русского вестника» …… Для українських чиновників ухвалені закони, безумовно, мають ознаки «революційних».

сказав Чиновник, що відав Виграшами. Чиновник почав відкривати шухляди і викидати звідти папери, бутерброди, друкарські стрічки, облікові картки та недогризки олівців. –  Виграш має бути десь тут…- розпачливо примовляв Чиновник. – скрикнув Чиновник і, сягнувши рукою в повітря, щось там намацав і натиснув.

До дружньої плеяди лiтераторiв, де видiлявся Капнiст, тодi належало багато масонiв: байкар Iван Хемнiцер (росiйський консул у Смирнi), поет Iполит Богданович, лiтератор Олександр Храповицький (чиновник Колегiї закордонних справ, колишнiй генерал-авдитор-лейтенант у штабi Кирила Розумовського).

Переважали люди нижчого прошарку – ремісники, робітники, дрібні чиновники, кілька повій і сутенерів. – раптом випрямившись, визвірився на нього фінансовий чиновник. – заявив чиновник, почервонівши, як рак.    Біля дверей почувся дзвоник, зайшли два чиновники в цивільному.    Чиновники нічого не відповіли.

ІНТЕЛІҐЕНТНИЙ СУРЖИК“ 7 слабописьменних чиновників („других не держим“), Не завжди, але часто, в нашому зрусифікованому середовищі трапляється, що Вам бракне ясної думки, бистрого розуму, не заціпенілої від голоду, холоду, від нескінченних життєвих клопотів, від змагань із хамськими галицькими чиновниками, –

Так усі називали чоловіка в ранзі чиновника, що його всі шанували за незвичайну художність і вмілість готувати обіденні столи; до того ж він, справляючи свою службу, підв’язував білий фартух і на голову надівав ковпак, усе досить чисте. сказав чиновник, витріщивши на мене очі, –

Я був сином якогось чиновника, який вiд мене одмовився. Звичайна iсторiя: чиновник спокусив гоняшку однiєї прекрасної травневої ночi, коли зацвiли яблунi, пiд яблунями. А коли я народився, чиновник, котрий мене народив, щоб не годувати Сойрейля, утiк iз провiнцiального городка.

є там, можливо, і талановиті речі, бо ще не перевелися, на жаль, чиновники, які чомусь конче прагнуть відтручувати людей розумних і знаючих… – Чиновникові того й треба було. Я – простий чиновник. бо хто ж не знає афоризму про те, що чиновники як книжки на бібліотечних полицях: чим вище поставлені, тим рідше до чогось надаються.

Хто б з панів не приїхав в повіт, кого б з чиновників не прислано, – – Приїхав чиновник од губернатора, – -Треба довідатись… Петру Васильовичу треба поїхати до чиновника, розпитатись… – Предводительського синка не було: він поїхав до чиновника. Шавкуна послухали і змовились, як в один голос, казати чиновникові про вибори.