| гоно́бити – дієслово недоконаного виду | ||
| (плекати; виховувати) | ||
| Інфінітив | гоно́бити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | гоно́бмо | |
| 2 особа | гоно́б | гоно́бте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | гоно́битиму | гоно́битимемо, гоно́битимем |
| 2 особа | гоно́битимеш | гоно́битимете |
| 3 особа | гоно́битиме | гоно́битимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | гоно́блю | гоно́бимо, гоно́бим |
| 2 особа | гоно́биш | гоно́бите |
| 3 особа | гоно́бить | гоно́блять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| гоно́блячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | гоно́бив | гоно́били |
| жін. р. | гоно́била | |
| сер. р. | гоно́било | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| гоно́бивши | ||