| | | | |
| декодува́льний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | декодува́льний | декодува́льна | декодува́льне | декодува́льні |
| родовий | декодува́льного | декодува́льної | декодува́льного | декодува́льних |
| давальний | декодува́льному | декодува́льній | декодува́льному | декодува́льним |
| знахідний | декодува́льний | декодува́льну | декодува́льне | декодува́льні |
| орудний | декодува́льним | декодува́льною | декодува́льним | декодува́льними |
| місцевий | на/у декодува́льному, декодува́льнім | на/у декодува́льній | на/у декодува́льному, декодува́льнім | на/у декодува́льних |