| доволочи́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | доволочи́тися, доволочи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | доволочі́мося, доволочі́мось, доволочі́мся | |
| 2 особа | доволочи́ся, доволочи́сь | доволочі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | доволочу́ся, доволочу́сь | доволо́чимося, доволо́чимось, доволо́чимся |
| 2 особа | доволо́чишся | доволо́читеся, доволо́читесь |
| 3 особа | доволо́читься | доволо́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | доволочи́вся, доволочи́всь | доволочи́лися, доволочи́лись |
| жін.р. | доволочи́лася, доволочи́лась | |
| сер.р. | доволочи́лося, доволочи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| доволочи́вшись | ||