дурни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дурни́й | дурна́ | дурне́ | дурні́ |
родовий | дурно́го | дурно́ї | дурно́го | дурни́х |
давальний | дурно́му | дурні́й | дурно́му | дурни́м |
знахідний | дурни́й, дурно́го | дурну́ | дурне́ | дурні́, дурни́х |
орудний | дурни́м | дурно́ю | дурни́м | дурни́ми |
місцевий | на/у дурно́му, дурні́м | на/у дурні́й | на/у дурно́му, дурні́м | на/у дурни́х |