діропробивни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | діропробивни́й | діропробивна́ | діропробивне́ | діропробивні́ |
родовий | діропробивно́го | діропробивно́ї | діропробивно́го | діропробивни́х |
давальний | діропробивно́му | діропробивні́й | діропробивно́му | діропробивни́м |
знахідний | діропробивни́й | діропробивну́ | діропробивне́ | діропробивні́ |
орудний | діропробивни́м | діропробивно́ю | діропробивни́м | діропробивни́ми |
місцевий | на/у діропробивно́му, діропробивні́м | на/у діропробивні́й | на/у діропробивно́му, діропробивні́м | на/у діропробивни́х |