| | |
| жури́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | жури́тися, жури́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | журі́мося, журі́мось, журі́мся |
| 2 особа | жури́ся, жури́сь | журі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | жури́тимуся, жури́тимусь | жури́тимемося, жури́тимемось, жури́тимемся |
| 2 особа | жури́тимешся | жури́тиметеся, жури́тиметесь |
| 3 особа | жури́тиметься | жури́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | журю́ся, журю́сь | жу́римося, жу́римось, жу́римся |
| 2 особа | жу́ришся | жу́ритеся, жу́ритесь |
| 3 особа | жу́риться | жу́ряться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| жу́рячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | жури́вся, жури́всь | жури́лися, жури́лись |
| жін. р. | жури́лася, жури́лась |
| сер. р. | жури́лося, жури́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| жури́вшись |
