| забуртува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | забуртува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | забурту́ймо | |
| 2 особа | забурту́й | забурту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | забурту́ю | забурту́ємо, забурту́єм |
| 2 особа | забурту́єш | забурту́єте |
| 3 особа | забурту́є | забурту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | забуртува́в | забуртува́ли |
| жін.р. | забуртува́ла | |
| сер.р. | забуртува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| забурто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| забурто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| забуртува́вши | ||