| зацупі́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зацупі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зацупі́ймо | |
| 2 особа | зацупі́й | зацупі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зацупі́ю | зацупі́ємо, зацупі́єм |
| 2 особа | зацупі́єш | зацупі́єте |
| 3 особа | зацупі́є | зацупі́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зацупі́в | зацупі́ли |
| жін.р. | зацупі́ла | |
| сер.р. | зацупі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зацупі́вши | ||