| зваріюва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (збожеволіти) | ||
| Інфінітив | зваріюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зварію́ймо | |
| 2 особа | зварію́й | зварію́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зварію́ю | зварію́ємо, зварію́єм |
| 2 особа | зварію́єш | зварію́єте |
| 3 особа | зварію́є | зварію́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зваріюва́в | зваріюва́ли |
| жін.р. | зваріюва́ла | |
| сер.р. | зваріюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зваріюва́вши | ||