звукоприйма́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | звукоприйма́льний | звукоприйма́льна | звукоприйма́льне | звукоприйма́льні |
родовий | звукоприйма́льного | звукоприйма́льної | звукоприйма́льного | звукоприйма́льних |
давальний | звукоприйма́льному | звукоприйма́льній | звукоприйма́льному | звукоприйма́льним |
знахідний | звукоприйма́льний | звукоприйма́льну | звукоприйма́льне | звукоприйма́льні |
орудний | звукоприйма́льним | звукоприйма́льною | звукоприйма́льним | звукоприйма́льними |
місцевий | на/у звукоприйма́льному, звукоприйма́льнім | на/у звукоприйма́льній | на/у звукоприйма́льному, звукоприйма́льнім | на/у звукоприйма́льних |