| надуши́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | надуши́тися, надуши́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | надуші́мося, надуші́мось, надуші́мся | |
| 2 особа | надуши́ся, надуши́сь | надуші́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | надушу́ся, надушу́сь | наду́шимося, наду́шимось, наду́шимся |
| 2 особа | наду́шишся | наду́шитеся, наду́шитесь |
| 3 особа | наду́шиться | наду́шаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | надуши́вся, надуши́всь | надуши́лися, надуши́лись |
| жін.р. | надуши́лася, надуши́лась | |
| сер.р. | надуши́лося, надуши́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| надуши́вшись | ||