| найста́рший – прикметник, найвищий ступінь | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | найста́рший | найста́рша | найста́рше | найста́рші |
| родовий | найста́ршого | найста́ршої | найста́ршого | найста́рших |
| давальний | найста́ршому | найста́ршій | найста́ршому | найста́ршим |
| знахідний | найста́рший, найста́ршого | найста́ршу | найста́рше | найста́рші, найста́рших |
| орудний | найста́ршим | найста́ршою | найста́ршим | найста́ршими |
| місцевий | на/у найста́ршому, найста́ршім | на/у найста́ршій | на/у найста́ршому, найста́ршім | на/у найста́рших |