| наряджа́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (одягати) | ||
| Інфінітив | наряджа́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наряджа́ймо | |
| 2 особа | наряджа́й | наряджа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наряджа́тиму | наряджа́тимемо, наряджа́тимем |
| 2 особа | наряджа́тимеш | наряджа́тимете |
| 3 особа | наряджа́тиме | наряджа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наряджа́ю | наряджа́ємо, наряджа́єм |
| 2 особа | наряджа́єш | наряджа́єте |
| 3 особа | наряджа́є | наряджа́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| наряджа́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | наряджа́в | наряджа́ли |
| жін. р. | наряджа́ла | |
| сер. р. | наряджа́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наряджа́вши | ||