| наряди́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (одягнутися) | ||
| Інфінітив | наряди́тися, наряди́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наряді́мося, наряді́мось, наряді́мся | |
| 2 особа | наряди́ся, наряди́сь | наряді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наряджу́ся, наряджу́сь | наря́димося, наря́димось, наря́димся |
| 2 особа | наря́дишся | наря́дитеся, наря́дитесь |
| 3 особа | наря́диться | наря́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наряди́вся, наряди́всь | наряди́лися, наряди́лись |
| жін.р. | наряди́лася, наряди́лась | |
| сер.р. | наряди́лося, наряди́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наряди́вшись | ||