недію́чий – прикметник | ||||
(пасивний) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | недію́чий | недію́ча | недію́че | недію́чі |
родовий | недію́чого | недію́чої | недію́чого | недію́чих |
давальний | недію́чому | недію́чій | недію́чому | недію́чим |
знахідний | недію́чий, недію́чого | недію́чу | недію́че | недію́чі, недію́чих |
орудний | недію́чим | недію́чою | недію́чим | недію́чими |
місцевий | на/у недію́чому, недію́чім | на/у недію́чій | на/у недію́чому, недію́чім | на/у недію́чих |