| | |
| ощасли́витися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ощасли́витися, ощасли́витись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ощасли́вмося, ощасли́вмось |
| 2 особа | ощасли́вся | ощасли́втеся, ощасли́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ощасли́влюся, ощасли́влюсь | ощасли́вимося, ощасли́вимось, ощасли́вимся |
| 2 особа | ощасли́вишся | ощасли́витеся, ощасли́витесь |
| 3 особа | ощасли́виться | ощасли́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ощасли́вився, ощасли́вивсь | ощасли́вилися, ощасли́вились |
| жін.р. | ощасли́вилася, ощасли́вилась |
| сер.р. | ощасли́вилося, ощасли́вилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ощасли́вившись |
