| поводи́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | поводи́р | поводирі́ |
| родовий | поводиря́ | поводирі́в |
| давальний | поводире́ві, поводирю́ | поводиря́м |
| знахідний | поводиря́ | поводирі́в |
| орудний | поводире́м | поводиря́ми |
| місцевий | на/у поводире́ві, поводирю́, поводирі́ | на/у поводиря́х |
| кличний | поводи́рю | поводирі́ |