пойня́тий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | пойня́тий | пойня́та | пойня́те | пойня́ті |
родовий | пойня́того | пойня́тої | пойня́того | пойня́тих |
давальний | пойня́тому | пойня́тій | пойня́тому | пойня́тим |
знахідний | пойня́тий, пойня́того | пойня́ту | пойня́те | пойня́ті, пойня́тих |
орудний | пойня́тим | пойня́тою | пойня́тим | пойня́тими |
місцевий | на/у пойня́тому, пойня́тім | на/у пойня́тій | на/у пойня́тому, пойня́тім | на/у пойня́тих |