| по́льний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | по́льний | по́льна | по́льне | по́льні |
| родовий | по́льного | по́льної | по́льного | по́льних |
| давальний | по́льному | по́льній | по́льному | по́льним |
| знахідний | по́льного, по́льний | по́льну | по́льне | по́льних, по́льні |
| орудний | по́льним | по́льною | по́льним | по́льними |
| місцевий | на/у по́льному, по́льнім | на/у по́льній | на/у по́льному, по́льнім | на/у по́льних |
| [переважно у словосполученні: по”льний ге”тьман] | ||||