| полісемі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | полісемі́чний | полісемі́чна | полісемі́чне | полісемі́чні |
| родовий | полісемі́чного | полісемі́чної | полісемі́чного | полісемі́чних |
| давальний | полісемі́чному | полісемі́чній | полісемі́чному | полісемі́чним |
| знахідний | полісемі́чний | полісемі́чну | полісемі́чне | полісемі́чні |
| орудний | полісемі́чним | полісемі́чною | полісемі́чним | полісемі́чними |
| місцевий | на/у полісемі́чному, полісемі́чнім | на/у полісемі́чній | на/у полісемі́чному, полісемі́чнім | на/у полісемі́чних |