| понаса́джувати1 – дієслово доконаного виду | ||
| (настромити багато чогось або в багатьох місцях) | ||
| Інфінітив | понаса́джувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | понаса́джуймо | |
| 2 особа | понаса́джуй | понаса́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | понаса́джую | понаса́джуємо, понаса́джуєм |
| 2 особа | понаса́джуєш | понаса́джуєте |
| 3 особа | понаса́джує | понаса́джують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | понаса́джував | понаса́джували |
| жін.р. | понаса́джувала | |
| сер.р. | понаса́джувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| понаса́джуваний | ||
| Безособова форма | ||
| понаса́джувано | ||
| Дієприслівник | ||
| понаса́джувавши | ||