| | |
| порива́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (руйнуватися, припинятися – про зв’язки, стосунки) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | порива́тися, порива́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | порива́тиметься | порива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | порива́ється | порива́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| порива́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | порива́вся, порива́всь | порива́лися, порива́лись |
| жін. р. | порива́лася, порива́лась |
| сер. р. | порива́лося, порива́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| порива́вшись |
