| поруша́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (робити щось всупереч правилам, законам; припиняти, переривати який-небудь стан, процес або вияв почуття; викликати, пробуджувати – почуття, думки і т. ін..; пошкоджувати, псувати, руйнувати; розпочинати; зрушувати з місця; торкати, брати без дозволу) | ||
| Інфінітив | поруша́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поруша́ймо | |
| 2 особа | поруша́й | поруша́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поруша́тиму | поруша́тимемо, поруша́тимем |
| 2 особа | поруша́тимеш | поруша́тимете |
| 3 особа | поруша́тиме | поруша́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поруша́ю | поруша́ємо, поруша́єм |
| 2 особа | поруша́єш | поруша́єте |
| 3 особа | поруша́є | поруша́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| поруша́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | поруша́в | поруша́ли |
| жін. р. | поруша́ла | |
| сер. р. | поруша́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поруша́вши | ||