потіпа́ч – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | потіпа́ч | потіпачі́ |
родовий | потіпача́ | потіпачі́в |
давальний | потіпаче́ві, потіпачу́ | потіпача́м |
знахідний | потіпача́ | потіпачі́в |
орудний | потіпаче́м | потіпача́ми |
місцевий | на/у потіпаче́ві, потіпачу́, потіпачі́ | на/у потіпача́х |
кличний | потіпа́чу | потіпачі́ |
[діал.] |