| розкида́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (кидати в різні боки) | ||
| Інфінітив | розкида́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розкида́ймо | |
| 2 особа | розкида́й | розкида́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкида́тиму | розкида́тимемо, розкида́тимем |
| 2 особа | розкида́тимеш | розкида́тимете |
| 3 особа | розкида́тиме | розкида́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкида́ю | розкида́ємо, розкида́єм |
| 2 особа | розкида́єш | розкида́єте |
| 3 особа | розкида́є | розкида́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розкида́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розкида́в | розкида́ли |
| жін. р. | розкида́ла | |
| сер. р. | розкида́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розкида́вши | ||