розла́годження – іменник середнього роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | розла́годження | |
родовий | розла́годження | |
давальний | розла́годженню | |
знахідний | розла́годження | |
орудний | розла́годженням | |
місцевий | на/у розла́годженні, розла́годженню | |
кличний | розла́годження* | |
[розм.] |