| романізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | романізува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | романізу́ймо | |
| 2 особа | романізу́й | романізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | романізува́тиму | романізува́тимемо, романізува́тимем |
| 2 особа | романізува́тимеш | романізува́тимете |
| 3 особа | романізува́тиме | романізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | романізу́ю | романізу́ємо, романізу́єм |
| 2 особа | романізу́єш | романізу́єте |
| 3 особа | романізу́є | романізу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| романізу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | романізува́в | романізува́ли |
| жін. р. | романізува́ла | |
| сер. р. | романізува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| романізо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| романізо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| романізува́вши | ||