| руні́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | руні́чний | руні́чна | руні́чне | руні́чні |
| родовий | руні́чного | руні́чної | руні́чного | руні́чних |
| давальний | руні́чному | руні́чній | руні́чному | руні́чним |
| знахідний | руні́чний, руні́чного | руні́чну | руні́чне | руні́чні, руні́чних |
| орудний | руні́чним | руні́чною | руні́чним | руні́чними |
| місцевий | на/у руні́чному, руні́чнім | на/у руні́чній | на/у руні́чному, руні́чнім | на/у руні́чних |