| ру́шити1 – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| (перемістити, пересунути що-небудь; привести в рух) | ||
| Інфінітив | ру́шити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ру́шмо | |
| 2 особа | руш | ру́ште |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ру́шитиму | ру́шитимемо, ру́шитимем |
| 2 особа | ру́шитимеш | ру́шитимете |
| 3 особа | ру́шитиме | ру́шитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | ру́шу | ру́шимо, ру́шим |
| 2 особа | ру́шиш | ру́шите |
| 3 особа | ру́шить | ру́шать |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ру́шачи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ру́шив | ру́шили |
| жін. р. | ру́шила | |
| сер. р. | ру́шило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ру́шений | ||
| Безособова форма | ||
| ру́шено | ||
| Дієприслівник | ||
| ру́шивши | ||