| рівнопле́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рівнопле́чний | рівнопле́чна | рівнопле́чне | рівнопле́чні |
| родовий | рівнопле́чного | рівнопле́чної | рівнопле́чного | рівнопле́чних |
| давальний | рівнопле́чному | рівнопле́чній | рівнопле́чному | рівнопле́чним |
| знахідний | рівнопле́чний, рівнопле́чного | рівнопле́чну | рівнопле́чне | рівнопле́чні, рівнопле́чних |
| орудний | рівнопле́чним | рівнопле́чною | рівнопле́чним | рівнопле́чними |
| місцевий | на/у рівнопле́чному, рівнопле́чнім | на/у рівнопле́чній | на/у рівнопле́чному, рівнопле́чнім | на/у рівнопле́чних |