святору́ський – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | святору́ський | святору́ська | святору́ське | святору́ські |
родовий | святору́ського | святору́ської | святору́ського | святору́ських |
давальний | святору́ському | святору́ській | святору́ському | святору́ським |
знахідний | святору́ський, святору́ського | святору́ську | святору́ське | святору́ські, святору́ських |
орудний | святору́ським | святору́ською | святору́ським | святору́ськими |
місцевий | на/у святору́ському, святору́ськім | на/у святору́ській | на/у святору́ському, святору́ськім | на/у святору́ських |
[фольк.] |