| сполу́чник – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | сполу́чник | сполу́чники |
| родовий | сполу́чника | сполу́чників |
| давальний | сполу́чнику, сполу́чникові | сполу́чникам |
| знахідний | сполу́чник | сполу́чники |
| орудний | сполу́чником | сполу́чниками |
| місцевий | на/у сполу́чнику | на/у сполу́чниках |
| кличний | сполу́чнику* | сполу́чники* |