| телефонізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | телефонізува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | телефонізу́ймо | |
| 2 особа | телефонізу́й | телефонізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | телефонізува́тиму | телефонізува́тимемо, телефонізува́тимем |
| 2 особа | телефонізува́тимеш | телефонізува́тимете |
| 3 особа | телефонізува́тиме | телефонізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | телефонізу́ю | телефонізу́ємо, телефонізу́єм |
| 2 особа | телефонізу́єш | телефонізу́єте |
| 3 особа | телефонізу́є | телефонізу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| телефонізу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | телефонізува́в | телефонізува́ли |
| жін. р. | телефонізува́ла | |
| сер. р. | телефонізува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| телефонізо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| телефонізо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| телефонізува́вши | ||