| убо́вкнутися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | убо́вкнутися, убо́вкнутись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | убо́вкнімося, убо́вкнімось, убо́вкнімся | |
| 2 особа | убо́вкнися, убо́вкнись | убо́вкніться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убо́вкнуся, убо́вкнусь | убо́вкнемося, убо́вкнемось, убо́вкнемся |
| 2 особа | убо́вкнешся | убо́вкнетеся, убо́вкнетесь |
| 3 особа | убо́вкнеться | убо́вкнуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | убо́вкнувся, убо́вкнувсь | убо́вкнулися, убо́вкнулись |
| жін.р. | убо́вкнулася, убо́вкнулась | |
| сер.р. | убо́вкнулося, убо́вкнулось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| убо́вкнувшись | ||