| уго́нитися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | уго́нитися, уго́нитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уго́ньмося, уго́ньмось | |
| 2 особа | уго́нься | уго́ньтеся, уго́ньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уго́нитимуся, уго́нитимусь | уго́нитимемося, уго́нитимемось, уго́нитимемся |
| 2 особа | уго́нитимешся | уго́нитиметеся, уго́нитиметесь |
| 3 особа | уго́нитиметься | уго́нитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уго́нюся, уго́нюсь | уго́нимося, уго́нимось, уго́нимся |
| 2 особа | уго́нишся | уго́нитеся, уго́нитесь |
| 3 особа | уго́ниться | уго́няться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уго́нячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уго́нився, уго́нивсь | уго́нилися, уго́нились |
| жін. р. | уго́нилася, уго́нилась | |
| сер. р. | уго́нилося, уго́нилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уго́нившись | ||