| | |
| цвірінча́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | цвірінча́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | цвірінчі́мо, цвірінчі́м |
| 2 особа | цвірінчи́ | цвірінчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | цвірінча́тиму | цвірінча́тимемо, цвірінча́тимем |
| 2 особа | цвірінча́тимеш | цвірінча́тимете |
| 3 особа | цвірінча́тиме | цвірінча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | цвірінчу́ | цвірінчимо́, цвірінчи́м |
| 2 особа | цвірінчи́ш | цвірінчите́ |
| 3 особа | цвірінчи́ть | цвірінча́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| цвірінчучи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | цвірінча́в | цвірінча́ли |
| жін. р. | цвірінча́ла |
| сер. р. | цвірінча́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| цвірінча́вши |
