| | |
| чинбарюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | чинбарюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | чинбарю́ймо |
| 2 особа | чинбарю́й | чинбарю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чинбарюва́тиму | чинбарюва́тимемо, чинбарюва́тимем |
| 2 особа | чинбарюва́тимеш | чинбарюва́тимете |
| 3 особа | чинбарюва́тиме | чинбарюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чинбарю́ю | чинбарю́ємо, чинбарю́єм |
| 2 особа | чинбарю́єш | чинбарю́єте |
| 3 особа | чинбарю́є | чинбарю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| чинбарю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | чинбарюва́в | чинбарюва́ли |
| жін. р. | чинбарюва́ла |
| сер. р. | чинбарюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| чинбарюва́вши |
