| | |
| щу́литися – дієслово недоконаного виду |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | щу́литися, щу́литись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | щу́льмося, щу́льмось |
| 2 особа | щу́лься | щу́льтеся, щу́льтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | щу́литимуся, щу́литимусь | щу́литимемося, щу́литимемось, щу́литимемся |
| 2 особа | щу́литимешся | щу́литиметеся, щу́литиметесь |
| 3 особа | щу́литиметься | щу́литимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | щу́люся, щу́люсь | щу́лимося, щу́лимось, щу́лимся |
| 2 особа | щу́лишся | щу́литеся, щу́литесь |
| 3 особа | щу́литься | щу́ляться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| щу́лячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | щу́лився, щу́ливсь | щу́лилися, щу́лились |
| жін. р. | щу́лилася, щу́лилась |
| сер. р. | щу́лилося, щу́лилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| щу́лившись |
