| історіотво́рчий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | історіотво́рчий | історіотво́рча | історіотво́рче | історіотво́рчі |
| родовий | історіотво́рчого | історіотво́рчої | історіотво́рчого | історіотво́рчих |
| давальний | історіотво́рчому | історіотво́рчій | історіотво́рчому | історіотво́рчим |
| знахідний | історіотво́рчий | історіотво́рчу | історіотво́рче | історіотво́рчі |
| орудний | історіотво́рчим | історіотво́рчою | історіотво́рчим | історіотво́рчими |
| місцевий | на/в історіотво́рчому, історіотво́рчім | на/в історіотво́рчій | на/в історіотво́рчому, історіотво́рчім | на/в історіотво́рчих |